Rassemblement contre la collaboration avec les dictateurs

Manifestation contre la guerre.

[FR] Le 19 octobre 2016 le Président russe Vladimir Poutine sera à Paris, sur invitation du gouvernement français et à l’occasion de l’inauguration du Centre Spirituel et Culturel Orthodoxe. Il est prévu qu’il discute avec François Hollande des guerres en Syrie et en Ukraine.

Cependant, le Kremlin emprisonne ses opposants politiques, fournit massivement des armes qui tuent des civils ukrainiens et syriens et envoie des militaires russes faire la guerre en Ukraine et en Syrie : en ce moment même, Alep est bombardée quotidiennement par des bombes au phosphore, des bombes à sous-munitions… larguées depuis les avions russes (et syriens). De plus, la politique et les interventions du Kremlin contraignent, en Syrie et en Ukraine, des millions de personnes à fuir de leur domicile. Dans ces deux pays, Poutine mène la même politique : empêcher un peuple de décider librement de son avenir.

Après 5 ans de soutien militaire de Poutine à Bachar al-Assad, la situation en Syrie n’a fait qu’empirer (plus de 500 000 morts, et l’armée de Bachar, soutenue notamment par Poutine, est responsable de la mort de plus de 95 % des civils tués). En un an d’intervention en Syrie, l’armée de Poutine a tué à elle seule plus de 3 200 civils et bombardé au moins 59 centres médicaux. Et toute intervention étrangère, qu’elle soit ou non avec l’appui de la France, ne permet pas d’en finir avec Daech.

En Crimée annexée, les Tatars de Crimée, la population autochtone de la péninsule, se voient privés de toutes libertés, de même que ceux qui osent défier la ligne officielle du Kremlin. Et si le gouvernement français n’a pas reconnu les « élections législatives » russes organisées en Crimée ce 18 septembre, il reste muet depuis plusieurs mois sur l’annexion de la Crimée. Dans le Donbass, l’intervention russe a déjà fait presque 10 000 morts, parmi lesquels les passagers du vol MH17 et un énième cessez-le-feu ne pourra pas être définitif tant que la frontière russo-ukrainienne reste sous contrôle russe exclusif.

Aujourd’hui on entend parler de tractations entre le gouvernement français et le gouvernement russe qui feraient intervenir des arrangements économiques (accords ou levées de sanctions) avec des arrangements politico-militaires en Syrie et en Ukraine. Ceci est inacceptable. Si le gouvernement français défendait vraiment les libertés démocratiques il faudrait qu’il commence par exiger la fin inconditionnelle de tous les massacres et des meurtres, la libération des prisonniers politiques (en Syrie -plus de 215 000, mais aussi en Russie -plus de 200), et la fin des agressions militaires.

L’armée russe en Syrie et en Ukraine joue le rôle d’armée d’occupation. Elle doit s’en retirer.

Nous n’acceptons aucune collaboration avec les dictateurs !
Ni Poutine ! Ni Bachar !
Ils sont la cause et non pas la solution des problèmes.

à l’initiative de militants syriens, ukrainiens, russes et français

[UA] 19 жовтня 2016 року президент Росії Володимир Путін перебуватиме в Парижі на запрошення французького уряду з нагоди інавгурації православного культурного центру. Передбачається, що він обговорюватиме з Франсуа Олландом війни в Сирії та Україні.

Водночас, Кремль ув’язнює своїх політичних супротивників, масово постачає зброю, яка вбиває українських та сирійських цивільних, відправляє російських солдат на війну в Україні та Сирії. Прямо зараз, Алеппо щодобово піддається бомбардуванню фосфорними бомбами та касетними боєприпасами … скинутими з російських (і сирійських) літаків. Більш того, вторгнення Кремля в Сирію та Україну змушує мільйони людей полишати свої домівки. В обох країнах, Путін не дає народам самостійно вирішувати власне майбутнє.

За 5 років військової підтримки Путіним Башара аль-Асада, ситуація в Сирії погіршилася : 500 000 осіб було вбито. Армія Башара, підтримувана Путіним, винна в 95% смертей мирних жителів. За рік інтервенції в Сирії, армія Путіна вбила більше 3200 цивільних осіб і бомбардувала 59 медичних центрів. Наразі, жодна іноземна інтервенція, навіть за сприяння Франції, не допомогла перемогти Даеш.

В анексованому Криму, кримські татари, корінне населення півострова, а також всі ті, хто насмілюється кинути виклик офіційній лінії Кремля, піддаються переслідуванню. Хоч французький уряд і не визнає « парламентські вибори », які мали місце в російському Криму 18 вересня, він вже протягом кількох місяців зберігає мовчанку щодо анексії Криму. На Донбасі, інтервенція Росії вже спричинила майже 10 000 смертей, в тому числі пасажирів рейсу MH17. Жодна домовленість про припинення вогню не буде остаточною доки російсько-український кордон залишається під повним контролем Росії.

Кажуть, що зараз ведуться торги між французьким та російським урядами з метою досягнення економічних (договори або скасування санкції) і політико-військових домовленостей в Сирії та Україні. Це неприйнятно. Якщо французький уряд дійсно відстоює демократичні свободи він має вимагати безумовного припинення всіх погромів і вбивств, звільнення політичних в’язнів (в Сирії -близько 215000, а в Росії – близько 200 ), та припинення військової агресії.

Російська армія в Сирії і Україні є окупаційною. Вона повинна піти звідти.

Ми проти колаборації з диктаторами!

Ні Путіну! Ні Башару!

Вони є причиною, а не вирішення проблем.

за ініціативи сирійських, українських, російських та французьких активістів